Посоветуйте пожалуйста детские стихи на украинском!
Решила учить с дочкой украинский язык потихоньку, все-таки на Украине живем, язык родной знать надо! Я росла с бабулей, которая говорила на украинском и мама рассказывала, как мы с братом только переступали порог её комнаты, тут же переходили на украинский
и потом в школе проблем не было, украинский всегда на отлично, на слух всегда понимала как правильно писать.
Так вот, к чему это я
решила я читать доче стихи на украинском, а с чего начать не знаю! Подумала может подскажет кто автора хорошего, чтоб интересно было слушать! Буду очень благодарна за любую информацию
и потом в школе проблем не было, украинский всегда на отлично, на слух всегда понимала как правильно писать. Так вот, к чему это я
решила я читать доче стихи на украинском, а с чего начать не знаю! Подумала может подскажет кто автора хорошего, чтоб интересно было слушать! Буду очень благодарна за любую информацию





Комментарии
Три цукерки, два горішка,
А в обід в куточку сіла
І смачний малюнок з’їла.
Заєць спати захотів,
Сам ліжечко постелив,
Сам зробив собі подушку,
Примостив її під вушко.
Тільки дуже довге вушко — Все звисає із подушки.
Понад річкою лисятко
безтурботно гралось.
Відображенню своєму
Дуже здивувалось.
— Ми з тобою справді схожі!
Хвіст і вушка має кожен.
Тож скоріш виходь з води
Й гратися зі мною йди.
Воду мацнуло грайливо,
Де ж лисятко, що за диво?
Спробуйте тепер, знайдіть:
Тільки кола по воді.
— Де ж ти, лисеня руденьке?
Підійди, дружок, близенько.
Я не буду більш торкатись,
Можеш ти зі мною гратись.
А зелене жабенятко
Нумо реготати:
— З відображенням, лисятко,
Ти збиралось грати.
По дорозі йшов бичок,
Бачить — лізе їжачок,
Як лизнув його бичок — Поколовся об бочок.
Їжачок сміється:
«То-то, не бери всього до рота.»
Скочив котик,
Сів на плотик.
Миє ротик
І животик.
Він біленький
І чистенький, — Гарний Мурчик
мій маленький.
Падав сніг на поріг.
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Ой виріжу вирізанку:
То ж то дива буде!
З вирізанки-вистриганки
Здивуються люди!
Ось дві курки, дві квоктушки!
Ось дві качки-хлюпотушки!
Ось два півні — ніжки рівні!
Ось індички — дві сестрички!
Та не вистало паперу
На півня одного.
Він стоїть безхвостий, куций:
Всі сміються з нього.
Ой сміються дві квоктушки,
Ще й дві качки-хлюпотушки,
Ще й Два півні — ніжки рівні,
Ще й індички — дві сестрички!
Причепив я бідоласі
Колосок пшениці.
Дуже заздрять цій обнові
Братики й сестриці.
Заздрять курки — дві квоктушки!
Ще й дві качки-хлюпотушки!
Ще й два півні — ніжки рівні!
Ще й індички — дві сестрички!
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
— Ходи жито молотити
Вийди, вийди, сонечко
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квітоньки,
На маленькі дітоньки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
На зеленій галяві,
Де рясна трава,
Дзюркотить криниченька
Чиста, лісова.
До води схиляються
Квіти запашні.
Камінці поблискують
В темній глибині.
Ми збирали ягоди,
Забрели сюди.
Відпочити в затишку
Сіли край води.
Ходять в лісі шелести,
Дзюркотить вода…
Це казки криниченька
Нам розповіда.
П’ять літ мені минуло нині,
І я покликала гостей.
І після п’ятої години
Прийшло аж п’ятеро дітей.
І п’ять хороших подарунків
Приготували п’ять діток:
Намалювали п’ять малюнків,
В садку зірвали п’ять квіток.
Враз у веселе наше і коло
Іще один з’явився гість.
То скільки ж сяде нас до столу,
Коли гостей не п’ять, а шість?
На столі чотири книжки,
Груш чотири на траві,
У стола – чотири ніжки,
І чотири ніжки в кішки,
І у песика, і в мишки,
А у мене – тільки дві.
Баба Мила
Наварила
Із баранини
Борщу.
Баба Мила
Говорила:
— Всіх сьогодні пригощу!
Умостившися
На віз,
Їхав Вітер,
Хмари віз.
Їхати не близько, —
Зголоднів Вітрисько,
Посміхнувся Вітер мило,
Уклонився низько:
— А насипте, бабо Мило,
Борщику у миску!
— Борщик був,
Та Чапля
З’їла весь
До краплі,
Видзьобала й миску, —
Вибачай, Вітриську!
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найменший — вереда.
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси».
«Люлі-люлі, треба спати, —
Над синком шепоче мати, —
Як заснеш — тобі усе
Сон в корзині принесе».
Йшов по лісу їжачок
Шубка вся із голочок
Він під кущик заглядав
Що ж там їжачок шукав?
Жолуді, грибочків трішки
Яблука та шишки.
По началу как Азіров рассказывал.)))
представляю
Вставка изображения
Можете загрузить в текст картинку со своего компьютера: