Песик Сонько (піжамниця)

Ось який гарний наш Соня!



Чого в нього така велика і м’яка голова? Бо там сховано на день нічний одяг: піжамку, штанці тощо. Приємно гра¬тися з Соньком. А коли песик — зви¬чайно, хоч і зміненим, однак мами¬ним голосом — покличе спати, то можна й взяти його з собою в ліж¬ко...

Звичайно, ваша фантазія підкаже всі можливі вдосконалення щодо його конструкції і оформлення. А для най¬простішого варіанта знадобиться: ко¬льорова чи однотонна досить цупка тканина чи фетр для голівки-кише-ні; старі дитячі в’язані речі або пов¬зунки з махрової тканини чи флане¬лі — для тулуба; клаптики сатину, трикотажу чи іншої лискучої тканини для носика й мордочки; шматочки фетра чи фланелі (під очі-гудзики); вата (або виварені капронові панчо¬хи) для набивки тулуба, мордочки, носика; застібка — блискавка або кнопки. Старий ремінець від наручно¬го годинника — для нашийника. Послідовність виконання. Переведіть викрійку на цупкий папір, збільшив¬ши малюнок по клітинках 1 : 3. Ви¬ріжте шаблони. Покладіть шаблон голови 1 на складену вдвоє тканину, обведіть крейдою, виріжте викрійку з припуском на шов. Намітьте крейдою місце пришивання мордочки. Далі в такій же послідовності вирізуйте решту деталей іграшки-піжамниці: 2 — ніс, З — мордочку, 4 — вухо, 5 — тулуб.



Складіть деталі тулуба 5 лицьовою стороною всередину та прошийте по краю, залишивши отвір для набивки. Виверніть на лице, набийте тулуб — лапки і черевце — щоб він набув потрібної форми. Потім прошийте вже набитий тулуб так, щоб шов відокремив від нього верхні і нижні лапки.
Прошийте деталь мордочки З, як по¬казано на рисунку, залишивши віль¬ними досить довгі кінці ниток. На¬бийте нещільно ватою. Темною нит¬кою перетягніть мордочку посереди¬ні, вишийте цяточки. Закріпіть нитку, нашийте мордочку 3 на деталь голо¬ви /.
Візьміть деталь 2 — ніс. Прошийте ниткою по краю, як зазначено на рисунку. Набийте його ватою, посту¬пово стягуючи ниткою так, щоб утво¬рилася кулька. Пришийте її на по¬трібне місце над мордочкою на деталь голови 1.

Вуха зробіть таким чином: з виво¬роту зшити дві частини деталі вуха, вивернути назовні і прошити по краю по лицевій стороні, щоб вухо не скру¬чувалось і не деформувалось. Потім виріжте з фетра очі — біл¬ки 6, пришийте блискучі ґудзики — зіниці 7 і все разом наклейте на передню деталь голови. Закінчите ро¬боту над головою — і побачите, що песик Соня дивиться, не спить! Тепер переходимо до задньої деталі голови. Пришийте мордочку і носик, як і в першому випадку, а ось замість від¬критих очей товстою ниткою кон¬трастного кольору вишийте півкола з віями, тобто закриті очі Сонька. Пе¬сик спить...
Коли будуть готові обидві частини голови, складіть їх лицем всереди¬ну, прошийте по краях з боків, за¬лишивши отвори: вгорі посередині — для застібки (блискавки чи кнопок), з боків — для вух. Виверніть на лице, вшийте вуха, блискавку, з’єднайте го¬лову — кишеню з тулубом. На місце з’єднання одягніть нашийник, зробле¬ний із залишків фетру чи шкіри. Приладнайте петельку, щоб Соня міг удень дивитися на свого господаря з стіни над ліжком, а вночі — спати. По цій викрійці можна змайструвати інших домашніх друзів: котика, вед¬медика, поросятко.

А в мене вийшло ось таке звірятко (правда не піжамниця)