Притча про матусю
Специально не перевожу. Публикую на языке оригинала. Думаю, вполне понятно. Просто так намного душевнее и трогательнее:
Молода Мати тільки вступила на шлях материнства. Тримаючи малюка на руках і посміхаючись, вона задумалась: "Як довго триватиме це щастя?" А Янгол промовив до неї: "Шлях материнства довгий і важкий. І ти постарієш, перш ніж досягнеш кінця його. Але знай, кінець буде краще, ніж початок ". Та, молода Мати була щаслива, і вона не могла припустити, що може бути що-небудь краще, ніж ці роки. Вона гралася зі своїми дітьми і по дорозі збирала для них квіти, і купала їх у потоках чистих вод; і сонце їм радісно світило, і молода Мати кричала: "Ніщо не може бути більш прекрасним, ніж цей щасливий час!" І коли настала ніч , і почалася буря, і темної дороги стало не видно, а діти тремтіли від страху і холоду, Мати обняла їх, притиснула близько до серця і вкрила своїм покривалом ... І діти сказали: "Мамо, ми не боїмося, тому що ти - поруч і нічого страшного статися не може ".
І коли настав ранок, вони побачили гору перед собою, і діти стали підніматися вгору, і стомилися ... І Мати теж була стомлена, але весь час казала дітям: "Потерпіть: ще трохи, і ми - там". І коли діти піднялися, і досягли вершини, вони сказали: "Мамо, ми ніколи б не зробили цього без тебе!"
І тоді Мати, лягаючи вночі, подивилась на зірки і сказала: "Це - кращий день, ніж минулий, оскільки діти мої дізналися про силу духу перед труднощів. Вчора я дала їм хоробрість. Сьогодні я дала їм силу ".
І наступного дня з’явилися дивні хмари, які затемнювали землю. Це були хмари війни, ненависті і зла. І діти шукали в темряві свою Мати ... і коли натрапили на неї, Мама сказала їм: "Підніміть свої очі до Світла". І діти подивилися і побачили вище цих хмар Вічну Славу Всесвіту, і це вивело їх з темряви.
І тієї ночі Мати сказала: "Це - найкращий день з усіх, оскільки я показала моїм дітям Бога".
І дні проходили, і тижня, і місяці, і роки, і Мати постаріла, і трохи згорбилась ... Але діти її були високими і сильними, і сміливо йшли по життю. І коли шлях був дуже важкий, вони піднімали її і несли, оскільки вона була легка, як пір’їнка ... І нарешті вони піднялися на гору, і вже без неї змогли побачити, що дороги світлі, а золоті ворота широко відкриті.
І Мати сказала: "Я досягла кінця мого шляху. І тепер я знаю, що кінець краще, ніж початок, тому що мої діти можуть йти самі, а їх діти - за ними ".
І діти сказали: "Мамо, ти будеш завжди з нами, навіть коли пройдеш крізь ці ворота". І вони стояли, і спостерігали, як вона продовжувала йти одна і як ворота закрилися за нею. І тоді вони сказали: "Ми не можемо бачити її, але вона все ще з нами. Мама, подібно до нашої, - більше ніж пам’ять. Вона - Жива Присутність ... .... "
Ваша Мама - завжди з вами ....: Вона у шепоті листя, коли ви йдете по вулиці, це - запах ваших недавно випраних шкарпеток або відбілених простирадл, це - прохолодна рука на чолі, коли вам погано. Ваша Мама живе всередині вашого сміху. І вона - кристалик в кожній краплі вашої сльози. Вона - те місце, куди ви прибуваєте з Небес - ваш перший будинок, і вона - карта, за якою ви прямуєте кожним своїм кроком.
Вона - ваша перша любов і ваше перше горе, і ніщо на землі не може розділити вас. Ні час, ні місце ... ні навіть смерть!
|
|
Печать | Получить код для блога/форума/сайта |
Коды для вставки:
Как это будет выглядеть?
Скопируйте код и вставьте в окошко создания записи на LiveInternet, предварительно включив там режим "Источник"
HTML-код:
|
|
| BB-код для форумов: |
Как это будет выглядеть?
Страна Мам → Притча про матусю
 |
Специально не перевожу. Публикую на языке оригинала. Думаю, вполне понятно. Просто так намного душевнее и трогательнее: Молода Мати тільки вступила на шлях материнства. Тримаючи малюка на руках і посміхаючись, вона задумалась: "Як довго триватиме це щастя?" А Янгол промовив до неї: "Шлях материнства довгий і важкий. І ти постарієш, перш ніж досягнеш кінця його. Читать полностью |
| +7 |
Кариночка
|
2 комментария |
Комментарии
Вставка изображения
Можете загрузить в текст картинку со своего компьютера: