Чому ведмедик спить в барлозі

Йшов ведмедик лісом темним.
Натомився - спати ліг
Біля дуба... Та даремно!
Бо заснути він не зміг:

Мерзнуть лапи, навіть вуха.
Він потилицю почухав:
"Осінь зиму зустрічає,
А я ковдри ще не маю!
Треба десь її дістати,
Щоб тепліше було спати".

Він до Вовчика: "Мій друже,
Я без ковдри занедужав..."
Вовчик: "Я весь час полюю,
Тож перин не потребую!"

Йде Ведмедик до крамнички,
До руденької Лисички:
"Кумонько, продайте ковдру,
З нею спатиму я добре".

Та відмовила Лисичка:
"Маю тільки рукавички.
Холодом не переймаюсь -
Хвостиком своїм вкриваюсь!"

Відказали й білки чемно:
"Ковдру тут шукать даремно.
Цілий день ти ловиш ґав,
А у нас чимало справ".

Що ж, дізнаюсь в куцохвостих
Зайченят", - Ведмідь гада.
Завітав до них у гості
Та про ковдру їх спитав.

Ті його не розуміють,
Бо, стрибаючи, аж впріють!
Непосидьками-зайченятам
Ковдра буде заважати.

"Ні, стрибати я не взмозі,
а зима вже на порозі..."
Тож - зробив ведмідь барліг
Та й без ковдри спати ліг.