Дитяча християнська абетка!

Я виховую дітей християнами. Ось такі віршики я для них написала.



Авраам, Авраам
Він для Бога другом став!
- Як же з Богом подружитись?
- Бога слухатись навчитись!

Білочок і бобренят,
Баранців і бегемота
Бог створив усіх звірят
Ми також Його робота!

Весело, весело, весело нам гратися!
Весело, весело під дощиком купатися!
Бог веселку, Бог веселку в небі нам дає,
Щоб ми знали, що дощем Він землю не заллє!

Гедеон сильно злякався,
Гедеон в чавилі сховався!
Господь Гедеона сильно любив,
Сильним його із слабкого зробив!

Дорога, дорога, куди ти ведеш?
Дорога, дорога, куди приведеш?
Ісус є дорога і правда й життя!
До раю дорога! І нею йду я.

Ех! Ех! Ех! Адам зітхає.
Бог з Едему виганяє.
Не послухались, згрішили,
Заборонений плід з’їли.

Є - нема! Є - нема!
Все що бачиш - те зника!
Щось зламалось, зіпсувалось
І його уже нема!
Тільки Бог - Він Той Що Є!
Він тебе не підведе.
Бог завжди і всюди Є!
Вічний і Незмінний ТОЙ ЩО Є!

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Із тобою я дружу.
Коли хочеш друзів мати,
То потрібно дружнім стати.

Зайчик--зайчик у ночі
Став лічити зірочки:
«Один, два, три, чотири, п’ять,
Як же їх порахувать?»
Наш Господь створив усе
І зірки, й тебе й мене
Може їх Він зрахувати
Знає Він як кожну звати.

"И" - слова не починає.
Та напевно кожен знає
З "и" ми будемо любити,
З "и" добро будем творити.

Ісусе, Ісусе, до Тебе горнуся,
Ісусе, Ісусе, до Тебе молюся.
Ісусе, в моєму сердечку живи,
Ісусе, Господь і мій Пастир - це Ти!

Йордан - це річка,
А в ній водичка.
А в місці де йшли
Ізраїля сини
Не стало води.

Їжачок
Знайшов медок.
Їсть наїдається,
Їсть об’їдається.
Добре медом ласувати,
Та потрібно міру знати.

Киця красуня себе прикрашала,
Кільця намисто вона одягала.
Кицю-кицюню любасю моя!
Справжня краса не ззовні вона!
Серце смиренне і добрі діла -
ось вона вічна краса!

Лелека літає високо в горі,
Літає бо крила він має.
А я люблю всіх, навіть злих!
Тому що Ісуса я знаю!

Маленький метелик у небі літає
Мудра мурашка зернятка збирає
Немає над нею пана-царя
Мудра мурашка працює сама.

Навколо світ весь попсувався,
Ной тільки праведний зостався.
Послухавсь Бога. Ковчега збудував.
І від потопу Ной не постраждав!


Олень оленятко навчає:
Хто ображається той не прощає.
Непрощення то є гріх!
Тому прощай усіх!

Поросятко правду говорить хотіло,
Але інколи воно брало і дурило.
Поросятко Богу щиро помолилось.
З Богом правду говорити порося навчилось!

Радісно равлик ромашки збирає.
Радісно в річці рачок пропливає.
Щодня сміятись, щодня радіти,
Можуть дорослі і хочуть діти!

Сердита сорока сварилась
Ні з ким вона не мирилась.
Годі сороко сваритись!
Давай сороко миритись!

Тюлень тихесенько дрімає,
Заплющив очка, уявляє
Як Бог-Творець творив усе:
Траву, тваринок і тебе.

Удвох удав і мавпочка
Сніданок зготували.
Удвох вони поснідали
Й сусідів пригощали.
У двох є значно краще
А ніж одному жити,
Тому давайте всі
Ми будемо дружити!

Фіолетова фіалка
На шляху росте,
Богу посміхається,
Радує мене.
Як фіалка в полі
Богу посміхнуся,
З ближнім коли треба
Всім я поділюся.

Хом’ячок хвалився Богом.
Каже: Бог мене створив!
І для Хоми Він на полі
Ці зерняточка зростив.

Цапля-цапля вихвалялась
В Царство Боже я іду
Там цукерок мармеладок
Ціле море я знайду!
Цапля-цапля Царство Боже
Воно зовсім не таке.
В ньому знайдеш святу радість.
Праведність і мир знайдеш.

Черепаха Чачапила
Із собою меч носила.
Чемна, чесна, справедлива!
Ось така от Чачапила.
Меч цей - Слово Боже!
І тобі він допоможе!

Шпаченя шанує шпака,
Маленька лама маму ламу.
А Бог навчає діток всіх,
Щоб шанували тата й маму!

Щасливий щиглик на гілці співає.
Співом своїм він Творця прославляє.
Щасливий і я, танцюю співаю.
Чому? Бог мене любить і я про це знаю!

Як кінь біжить,
Зозулька летить,
Окунь пливе,
Льон росте
Так ти рости
І Бога люби!

Юля юшку готувала,
Юля мамі помагала.
Ну а мама Юлю вчить
З юних літ Бога любить:
Якщо любиш Бога ти
Його Слово бережи.

Язичок наш, язичок, у роті він бовтається
І хороші і погані слова ним промовляються.
Бог навчає язичок за зубками тримати
І лише для добрих слів язик наш уживати!