Залишити відгук, а він буде цікавим, про Довгань (Довган) Вячеслава Юрійовича я собі пообіцяла ще до появи дитини на світ. Народила я ще у травні 2022го року. З цим лікарем вирішила домовитись про пологи абсолютно його не знаючи, начитавшись відгуків. Я родом з Чернівців, але живу у Києві останні 6 років. Війна привела мене сюди народжувати первістка і я навіть цьому була трохи рада, хоча в мене в Києві нереально прекрасна лікарка Загородна Олександра Сергіївна, яка була зі мною онлайн усі пологи протягом доби і це без домовленостей.

На першій зустрічі я повідомила Довгань В.Ю., що готувалась до пологів і з цього він на першому огляді, коли почались перейми дуже саркастично поглузував.

Одразу скажу, що цього лікаря я НЕ РЕКОМЕНДУЮ. Мій особистий досвід спілкування із ним - це справжня психологічна травма і я просто дякую Богові, що я в нього не народжувала, адже як виявилось, він абсолютно не підтримує жінок у можливості знеболення. Вважає себе головним у прийнятті такого рішення, наче він може хоча б уявити через що жінка проходить, коли йде в пологи. Зазначу, що він дав би добро на знеболення лише при медичних показах, з його слів. Але індивідуальних особливостей жінки, її больового порогу, анамнезу, я так зрозуміла він не враховує

Почну спочатку. Лише почались перші перейми я його набрала і він дав зрозуміти, що він після ночі і не факт, що я буду в нього народжувати. Я засмутилась. А дарма) Потрапила на перший огляд до Потокі Едуарда Людвіговича - одразу скажу, що прекрасний лікар, в нього народжувала через 4 місяці моя сестра. Він був зі мною лише перші 3 години і навіть за цей час я побачила який він толерантний, вихований і приємний чоловік та звісно професіонал. Увесь мед персонал, який був присутній протягом тієї доби був прекрасний, чуйні, ввічливі. Звісно, окрім Довгань/Довган В.Ю. Коли я сіла на другий огляд на крісло вже до нього, він зовсім не делікатно мене оглядав. Коли я сказала «ай мені боляче», його реакція мене шокувала – «яке ай?, він мені каже, я так з тобою народжувати не буду! це ще не ай і не боляче! як це ти народжувати зібралась??!». Уявіть мій жах від почутого. І це ще не все: він, на скільки я зрозуміла, пробив мені міхур, оскільки потекла вода. Знаєте, що медперсонал, який був присутній під час цього огляду зробив? 2 жінки відвернулись у вікно. Іспанський сором на лице обох. Але що вони можуть сказати ТАКОМУ лікарю??
Господи, пишу і знову це все проживаю, це психологічне насилля над собою, коли я була в найвразливішому стані за усе своє життя.
Все що я могла сказати, це «чому ви так зі мною говорите? Якщо мені болить я повинна мовчати???»
Далі послідувало від нього: «ти ж казала, що ти готувалась? Ти психолог, маєш медичну освіту?» Кажу «ні, я коуч, в минулому викладач». «Ааа коуч, каже він, то ти не медик? (із сарказмом) готувалась вона (з ухмилкою)...»
Я злізла з того крісла з болями і в шоці. А Знаєте, коли він проявив до нас милість свою лікарську? Коли почув, що ми замовили послугу кріобанку, але не того, де він менеджер, а у конкурента. От він коло нас із чоловіком і защебетав.
На останок додам його корону фразочку: «як би мене жінка не просила епідуралку, я не дам».
Хіба він вирішує це за жінку??? Хто дав йому таке право, мені цікаво? А те, що ще королева Великобританії народжувала під епідуральною анестезією 70 років тому йому відомо??

Я дякую Богу, що він відвів мене від цього медичного працівника. І пологи у мене приймала лікар із сучасним підходом, почуттям гумору, вмінням приймати рішення, вмінням комунікувати з породіллею Корчак Віра Дмитрівна. Саме вона потім і підтвердила, що в мене дуже низький больовий поріг. Анастезіологом була неймовірна Галина Михайлівна. Щира ПОДЯКА їм за їх роботу та терпіння.
В мене були складні пологи, дитина потрапила в реанімацію, в мене була епізіотомія, 10 днів я пробула в постінтенсивній терапії з малюком, але все було добре на виписці і на разі все добре, слава Богу.
Усі лікарі та медперсонал реанімації, постінтенсивного відділення, усього 3 поверху, куди переводять після пологового залу - то надзвичайні люди, я ЩИРО ВДЯЧНА КОЖНОМУ, особливо акушерці Аллі Іванівній, до якої я потрапила одразу після пологів, вона мені була там за маму, яку я за 9 міс до пологів втратила. Усім ЩИРО ВДЯЧНА, ВДЯЧНА адміністрації на чолі з Куріциним А. В., Ларисі Яківній, яка очолювала тоді Відділення постінтенсивного виходжування новонароджених та неонатального догляду, ДЯКУЮ Паскар Ірині Анатоліївній і її асистентці Наталії, в яких стояла на обліку. Але дууууже РЕКОМЕНДУЮ ЗВЕРНУТИ УВАГУ керівництва пологового будинку №2 на поведінку Довган/Довгань В. Ю. і його ставлення до породіль, адже це найделікатніший та найвразливіший стан, коли жінка в переймах, в пологах, народжує своє дитя і вона заслуговує на найкраще ставлення, щоб було бажання ще туди повернутись. Хто ж потрапить до Довган/Довгань народжувати, пораджу бути з партнером по пологах і буди готовим, щоб відстоювати своє право отримати знеболення.
Усім гарних пологів, здоров’я та щасливого материнства
З повагою, Ірина.
01/11/2023

Отношение персонала:
Профессионализм персонала:
Условия пребывания:

Народжувала у В'ячеслава Довгана, прекрасний лікар,щиро йому вдячна, було боляче, говорила щоб КР робили але лікар сказав "ні, сама народжуватимеш", вдячна йому за підтримку та прекрасне дитя яке з'явилося на світ не без його допомоги, спасибі))

Отношение персонала:
Профессионализм персонала:
Условия пребывания:

мой отзыв здесь http://otzovik.com/review_3712506.html Не хочу все опять переписывать, поэтому кому интересно перейдите по ссылочке. Общее впечатление, для тех кому лень переходить на другую страничку: общая картина такая же как и у всех больницах (кто лежал хоть раз),советское все и отношение и аппаратура и ремонты.

Отношение персонала:
Профессионализм персонала:
Условия пребывания:

Хотела узнать о палатах, слышала что смотря на какой этаж попадешь так и повезет! Знакомых там нет, так что не знаем с с мужем повезет или не повезет. До родов не так долго осталось хотелось бы все сразу рассчитать .

Народжувала зовсім недавно, місяць назад...Розповім своє враження:
Ні з ким не домовлялася,щоб приймали роди,так як вважаю, що це зайве,і в принципі,особисто я не шкодую про такий вибір. Приїхала ввечері (близько 22.00 год) - почали протікати води... Хотіла щоб лікар подивився чи все нормально і як мені бути далі,що робити... Там зустріли нас не зовсім привітливі чергові лікарі... Довелося навіть трохи постеречатися. Нічого ніхто мені не пояснив (хоча повинні були сказати про мій стан та стан дитини)... Вирішили мене залишати на ніч, хотіли заставити одягти їх ночнушку, яка виглядає так ніби нею регулярно миють підлогу, звісно я її не одягнула і наполягала на тому,що одягну свою,коли її привезуть,тим більше, що я ще не народжувала і могла спокійно чекати...В результаті мене відвели в палату в тому в чому я приїхала. Палата часів радянського союзу:мала, чистого повітря немає (застояний запах), в туалет треба йти коридором, в палаті є умивальник, але тече там тоненький струмочок водички..., ліжко в палаті також радянського часу,з нерівним матрацом, розетка не працює...В таких умовах я намагалася спати,та це було не можливо: незручний матрац, жарко... Ранком помінялась зміна... Народила я аж після обіду. Самі роди пройшли добре.Лікар також хороший - Пастерук. Добре виконав свою роботу (я вважаю). Єдиним маленьким мінусом було те,що його помічник (медсестра, не знаю як вірно...) спочатку "намікала" на те, що в палату треба рушничок купити... сказала,що в мене є,і я дам щоб вони витирали руки,а в палату купувать нічого не буду... Після цього ніхто нічого не казав, щоб щось купувати і за щось платити...Я до останнього надіялась, що народжувати в такий умовах я не буду,що мене переведуть в іншу палату, з ремонтами (там такі є), але ні, дива не сталось...Хоч і вони були порожніми... На родах був присутній чоловік, для мене це великий плюс,було набагато легше, я знала, що поряд підтримка і могла ні про що інше не думати. Після пологів - 2 год в родзалі,потім в палату перевели. Я обрала безкоштовну, загальну палату, бо відвідування було заборонене і там і там на той момент,а мені нічого іншого і не треба було... Загальна палата: нас було там 3 дівчини і 3 немовлят, умови звичайні-ліжка, умивальник (тут була вода), тумбочки...і все, їдальня навпроти, душ і туалет аж в іншому кінці коридора, 1 день в душі не було теплої води,тільки холодна, в їдальні готують не смачно (все дуже пісненьке і не солене і зовсім ніяке)... якщо б з дому не передавали їсти - я б була голодна постійно. Нікого не пускали з відвідувачів і ні кого не випускали на вулицю. Лікарі в загальному вражені хороші. Були вийнятки: завідувачка дитячого відділення - неадекватна жіночка взагалі, та деякі медсестри - пихаті і грубі. Приємне враження залишила одна медсестра,на жаль не пом ятаю імені,вона була дуже привітлива і бігала всюди,все робила без питань..здається вона єдина хто так гарно виконувала свою роботу і лікар-педіатр,яка була закрілена за моїм дитям- звуть Оксана,прізвище на по-батькові не пам ятаю, також хороша жінка. Благодійних внесків ніхто не вимагав. Привиписці заплатила 40 грн на відділення і все (не через касу звичайно) і від фото одразу ж відмовилась,бо знала що то дорого і неякісно. Здається все. Ці мінуси це мінуси не цього саме роддому а взагалі медсистеми в Укр., якби я народжувала на Буковинській,я впевнена, що також були б мінуси, можливо навіть і більше ніж тут...

Отношение персонала:
Профессионализм персонала:
Условия пребывания: